2 дек в 06:31 (OFF) Gor_Rus (S) :

Автопортрет сусіда

Край наш бедны, край наш родны!
Лес, балоты і пясок…
Чуць дзе крыху луг прыгодны…
Хвойнік, мох і верасок.
А туманы, як пяленка,
Засцілаюць лес і гай.
Ой ты, бедная старонка!
Ой, забыты Богам край!»
Якуб Колас (1882-1956)

Усім відомо. як постраждав білоруський народ від Гітлера, з його нацистською ідеологією. Мабуть не менше ніж український. І будь-яке трактування історії останньої війни не примусить білорусів вважати Гітлера, як приклад для подальшої розбудови держави. Але Олександр Лукашенко не лише серйозний політик, а й видатний історик. Лідер білоруської нації. І знає напевно, який інший лідер є ідеалом державного діяча, і кому потрібно наслідувати. А будь-який вислів Лукашенка є незаперечним. Ось деякі висловлювання Олександра Лукашенка в інтерв’ю німецькому виданню «Handelsblatt», в листопаді 1995 року:

«Повірте, історія Німеччини – це зліпок історії у якійсь мірі Білорусі на певних етапах. Свого часу Німеччина була піднята з руїн, завдячуючи дуже жорсткій владі. І не все лише погане було пов’язано у Німеччині з Адольфом Гітлером».

«Німецький порядок формувався віками. При Гітлері це формування досягло найвищої точки, і це те, що відповідає нашому розумінню президентської республіки і ролі в ній президента».

«Гітлер сформував могутню імперію завдяки сильній президентській владі. То були 30-ті роки, час кризи, що потрясла Європу, але Німеччина піднялась завдяки сильній владі, завдяки тому, що вся нація консолідувалась і об’єдналась навколо лідера».

«Голова держави – президент – його авторитет, і його провідна роль на цьому етапі виходить на перше місце. Вона мусить бути незаперечною. Цьому вчить нас німецька історія».

Мабуть для президента Білорусі це і є прямий приклад для наслідування. Коли Лукашенко розповів світові про свої політичні ідеали, світ здригнувся. В коментарях зарубіжних ЗМІ переважала глузлива гидливість. Він, можливо, виявився єдиним державним діячем, котрий в кінці ХХ століття насмілився з похвалою заговорити про Гітлера. Німецька газета надрукувала це інтерв’ю не повністю, бо в Німеччині закон забороняє нацистську пропаганду. Лукашенко опублікував це інтерв’ю в Білорусі без цензурних вилучень. Він відверто і щиро висловив свою політичну програму, яку згодом послідовно запроваджував у життя.

Власний автопортрет Лукашенко вимальовує яскравими і веселими фарбами – «перли» його висловлювань російською мовою:

«Я на этой земле родился, я здесь и умру. Чего бы мне это ни стоило».

«Я работал в деревне и жил с мужиками».

«Только я взялся за яйца, как сразу масло пропало».

«Я обещаю, что к Новому году у каждого белоруса на столе будут нормальные человеческие яйца».

«Жить будете плохо, но недолго!»

«Ради сохранения спокойствия в стране я готов пожертвовать собственным разумом!»

«Мы эту проблему решили в узком кругу ограниченных людей».

«И дай бог справиться с родной Беларусью. Согласитесь, что достаточно этого куска, чтоб его проглотить. Дай бог за пять лет хоть как-то прожевать».

«Я свое государство за цивилизованным миром не поведу».

«И я знаю, из какого, простите, г…на я вылез».

«Если бы не внешние условия, мы давно были бы процветающим государством. Извините за нескромность, у нас есть, чему поучиться».

«Извините за нескромность, но я им всегда говорю: я лучше знаю, чего хочет мой народ от своего президента».

Маю надію, що білоруський народ нарешті отямиться і вирішить свою долю без посередників. Білоруси настраждалися вдосталь за свою історію. І вони заслуговують на європейське майбутнє. Без Саші і без Колі.
83 1 7 1

Комментарии (2)

Теперь, как это обычно бывает, пускай читатели оттуда рассказывают, что нам легко рассуждать, а они ничего не могли поделать. Да, нам легко. Мы выстояли Майдан, потеряли там намного больше сотни людей, кстати – вторым погибшим был белорус Жизневский, чье место гибели на Груше до сих пор огорожено просто посреди проезжей части, и там постоянно есть флаг, цветов Беларуси, а не Белоруссии. И да, нам легко потому, что мы пятый год ведем войну, изгоняя того самого оккупанта, который готовится оккупировать их страну, но со своей земли. Нам – просто, это им сложно. Но опять же, это – их дело. Они передадут страну своим детям и внукам как часть лепрозория, как землю, которую они побоялись защищать.
Да, пройдет какое-то время и все изменится. Метрополия и так на ладан дышит, хоть и демонстрирует болезненную бодрость и суетливость, а включение новой территории окажется еще одним хомутом на шее. Они после Крыма взвыли, а тут нахлебников поболее будет. Так вот, когда эта замшелая кляча рухнет и перестанет дышать, Лукашенко будет признан изменников, а его имя станет нарицательным, как Иуда. Но это будет потом. Намного позже, а сейчас – тишина.
Показать комментарий
Скрыть комментарий
Для добавления комментариев необходимо авторизоваться
Варвары
Варвары - это непрерывная война между Севером и...
Версия: Mobile | Lite | Touch | Доступно в Google Play